Стартувала реєстрація на НМТ-2024.

Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Пам'ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році, щоб ушанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.

Дата 14 березня була обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на поточну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету.

Україна переживає найбільше випробування у своїй новітній історії – повномасштабну збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну цілісність. Завжди, у найважливіші часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставили на захист своєї Батьківщини. Воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Виговського та Івана Мазепи, війни Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західноукраїнської Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії мужньо здобували героїчні перемоги й віддавали своє життя за українську землю. Ніні добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко готовий захисникам і готовий стати до своїх лав завтра. Наша готовність добровільно стати на захист України є вірішальною запорукою нашої перемоги.

 20 лютого - День Героїв Небесної Сотні. Ця дата щорічно відзначається згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

У День Героїв Небесної Сотні, який увічнює людську, громадянську та національну відвагу й самовідданість, силу духу та стійкість громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави, ми вшановуємо подвиг загиблих за ідеали демократії, права та свободи людини, за європейське майбутнє України.

Події 20 лютого 2014 року стали кульмінацією Революції Гідності – масового громадянського протесту, який тривав 94 дні, – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від так званої «багатовекторності» у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.

Центром подій Революції Гідності стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці: Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Януковича – проти корупції та порушень прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв.

20 лютого 2014 року під час намагань влади розігнати протестувальників в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні. Загалом до Небесної Сотні увійшли 107 загиблих.

До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення після вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року.

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом «Вдячні за свободу!».

День Героїв Небесної Сотні – це день жалоби, оскільки він пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії на сході України, але водночас він закликає вшановувати боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу.

Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких цінностей, як право на самовизначення, гідність, свобода, суверенність держави, демократія, європейський вибір.

Цьогоріч вдесяте Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні. Вдесяте в умовах війни з росією. Нині маємо десятки тисяч загиблих від російської зброї. Але щорічно 20 лютого згадуємо тих, хто першими загинули за те, щоб Україна не зникла з мапи світу, щоб північний сусід не поглинув її. Імена Героїв Небесної Сотні стоять першими у мартирологу загиблих у російсько-українській війні. Адже сьогодні ми знаємо, що російська зброя була спрямована вперше проти громадян незалежної України не в лютому 2022 року, і навіть не навесні 2014, а у січні та лютому 2014 року, коли у середмісті Києва від вогнепальних поранень і газового отруєння гинули активісти Майдану.

Пам’ять про Героїв Небесної Сотні не вмирає. Вона живе в серцях усіх українців, сприяючи громадській активності, консолідації суспільства та формуючи усвідомлення відповідальності кожного за майбутнє України.

До відома батьків.

Прийом документів для зарахування учнів до 1 класу для здобуття початкової освіти до 31 травня 2024 року. У період дії режиму військового стану дозволено надсилати документи електронною поштою без електронного цифрового підпису,

поштовим зв'язком,  або через сервіс

«Електронна реєстрація в закладі загальної середньої освіти»

 

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (Указ Президента України про День вшанування учасників бойових дій на території інших держав).

У вересні 1945 року закінчилась найжорстокіша у світі Друга Світова війна. Після Другої Світової війни війська СРСР брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. Найбільш масштабною та трагічною була війна в Республіці Афганістан. 10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року тривала війна. Через афганське пекло пройшли десятки тисяч солдат.
15 лютого 2015 року виповнюється 26 років із дня завершення неоголошеної війни. Вона тривала майже 10 років і вимагала великих матеріальних і людських жертв, під час неї тисячі наших співвітчизників загинули у боях і померли від ран, контузій, травм і хвороб, пропали безвісти. Нікого з нас не можуть лишити байдужими страшні цифри: кожний четвертий із майже 600 тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, - наші співвітчизники, і кожний четвертий із тих, хто не повернувся з Афганістану, - також наш співвітчизник. За даними офіційних джерел, під час афганської війни загинули понад 15 тисяч солдатів, Україні війна обійшлася у більш ніж чотири тисячі загиблих. Зараз в Україні – понад 150 тисяч ветеранів афганської війни, з них близько восьми тисяч мають поранення, понад 6 тисяч є інвалідами. Пам'ятаємо.

29 січня День памʼяті Героїв Крут. Сьогодні їхню героїчну справу продовжують наші воїни, які на фронті відстоюють нашу незалежність.

Протистояли тоді, протистоїмо і зараз. Перемога обовʼязково буде за нами.

Сьогодні — День памʼяті жертв Голокосту.
Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам'ять жертв Голокосту.
Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау.
Зараз наші військові також борються за справедливість та свободу, але вже нашого життя.
🥰Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності.
❗️Цього дня з різницею в рік відбулось дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки, яке сталося у 1918 році, та проголошення Акта Злуки українських земель, що відбулося 1919-го.
💪Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.
🇺🇦Проголошення Соборності 22 січня 1919 року, коли Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка об’єдналися в соборну державу, увінчало прагнення до єднання українців, розділених кордонами тогочасних імперій. Ця подія повністю руйнує твердження російської пропаганди, буцімто українські землі вперше об’єднав Сталін у 1939 році.
👫Окрім об’єднання розрізнених земель, на яких проживає одна нація в спільну державу, Соборність ще й символізує духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації.
⚔Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.
🤝 Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього, як на полі бою, так і в тилу. Коли ми, з різних регіонів, разом працюємо, боремося з російськими агресорами, створюємо знакове і важливе, адже ціль у нас спільна: незалежна, демократична і соборна Україна. Наша єдність – наша зброя!
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Шановні батьки та учні! Наближається 🇺🇦День Збройних Сил України🇺🇦, тож пропонуємо вам долучитися до Всеукраїнської акції «Коробка тепла для ЗСУ» Ми гадаємо, що в кожного вдома знайдеться коробка, в яку можете помістити все, що, на Вашу думку, може зігріти наших хлопців в окопах (чай, кава, печиво, цукерки, шоколадні батончики, ліки, шкарпетки, розпалювачі, дитячі малюнки, листи тощо). Ваші коробки можете приносити до школи.
В Блистівському НВК акція вже стартувала, перша коробка зібрана, долучайтесь! Давайте подаруємо нашим захисникам частинку тепла наших сердець!

Сьогодні Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років та масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років.
Цьогоріч ми вдруге віддаємо шану жертвам сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни. Нинішні трагічні події та чергові злочини росіян демонструють, що жива пам’ять – надзвичайно важлива.
У 1932-1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні прямий спадкоємець сталіністів – рашистський режим сучасної московії також прагне вчинити геноцид на українській землі.
Метою злочину у ХХ столітті було знищення українського народу як нації. Через 90 років після Голодомору-геноциду росіяни знову застосовують проти українців нелюдські методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову, а відтак – знищити українську націю.
Сталін у ХХ столітті та путін у ХХІ столітті зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення Українського народу не принесли та й не могли принести бажаного для них результату.
Тоталітарний радянський союз замовчував і приховував Голодомор як явище. Путінська московія розгорнула масштабні дезінформаційні та пропагандистські кампанії для підготовки своєї аудиторії до подальшого скоєння чи схвалення звірства, а також з метою приховування своїх злочинів у світі.
Водночас увесь цивілізований світ зараз допомагає та солідаризується з Україною. За станом на листопад 2023 року визнали Голодомор 1932-1933 років в Україні актом геноциду парламенти 28 держав, а також низка міжнародних організацій.
У нинішніх умовах пам’ять про Голодомор є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресора.
Головне завдання полягає в тому, щоб згуртовано усім суспільством разом з Силами оборони протистояти московському геноциду, захистити власну державу і забезпечити Перемогу.
Цього дня згадаємо про мільйони людських життів, які втратила Україна.


О 16:00 запалимо свічку пам’яті у вікні на знак скорботи за загиблими та віри в нашу Перемогу.
Пам’ятаємо, єднаємося, переможемо!

БАТУРИНСЬКА ТРАГЕДІЯ: 315 РОКІВ ТОМУ РОСІЯ БЕЗКАРНО ВЧИНИЛА КРИВАВИЙ ГЕНОЦИД.......
Батуринська різанина або Знищення Батурина московськими військами або геноцид у Батурині - каральні дії московських військ із захоплення і знищення столиці гетьмана Мазепи Батурина і його мешканців, які були проведені 2 листопада (13 листопада) 1708. Під час цих дій московські війська вирізали всіх мешканців міста. , незалежно від віку і статі. За повними оцінками загинуло від 11 до 15 тисячбатуринців. В історію України ці події увійшли під назву «Різанина в Батурині». Саме місто пограбували, в тому числі і православні храми, а потім, за наказом Меншикова, спалили, а церкви знищили.
Тогочасні газети так описували події в Батурині — «Страшна різанина», «Вся Україна в крові», «Жінки і діти на вістрі шабель». Такими назвами виходили провідні газети Франції — «Gazette de France», «Paris Gazette», «Lettres Historique», «Mercure historique», «Clef du Cabinet». Вони писали, що «страшний цар жадібний до крові в Україні… Всі мешканці Батурина, незважаючи на вік і стать, вирізані, як наказують нелюдські звичаї московитів»; «Вся Україна купується в крові. Меншиков показує жахи московського варварства».

Не забудемо і не пробачимо: трагедія в Батурині – як це було.

1 жовтня ми відзначаємо День захисників і захисниць України, День Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва.
Це свято пам'яті про наших гордих предків, які пером і словом, вогнем і мечем боролися за право на незалежність рідної країни; свято вшанування козацької доблесті і відваги; свято подяки ветеранам Другої світової, які воювали за свою землю. І, нарешті, це день всіх ГЕРОЇВ сучасності, які мужньо захищають кордони України.
В один день, весняним ранком 2014 року, наше життя змінилося. Майже кожну українську родину опалило полум’я військових дій, які розпочалися на території нашої держави. Мільйони українців долучилися до надання допомоги державі, армії. Тисячі захисників і захисниць зі зброєю в руках стали на захист України, ставали справжніми героями.
Чорним та трагічним для українців став ранок 24 лютого 2022 року. За наказом путіна росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України.
На превеликий жаль не обійшла біда і нашу громаду. Багато наших земляків загинули захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність нашої держави…
Напередодні на урочистому зібранні з нагоди Дня захисників і захисниць України про події російської агресії говорили у Блистівському навчально-виховному комплексі начальник Новгород-Сіверської районної військової адміністрації Сергій Сергієнко, секретар Новгород-Сіверської міської ради Юрій Лакоза, директор закладу освіти Людмила Довбня, староста Анатолій Адаменко, вчитель історії Ніна Курило.
Вчителька української мови і літератури Світлана Акуленко власним віршем передала трагедію своєї родини. У грудні минулого року на війні загинув її брат, Сергій Кобець.
До спільної молитви за загиблими українськими воїнами запросили настоятеля місцевого храму отця Іллю.
Війна… явище жорстоке, страшне. Поки на землі існує злоба і ненависть, існуватимуть і війни, які наносять бойові рани людям, забирають з життя дітей і близьких. Українцям властива любов до своєї прекрасної Батьківщини. Ця любов споконвіків проявляється в їх готовності захищати свою Вітчизну.
Гірко, образливо, важко на душі. Йдуть від нас кращі з кращих. Нічим не заповнити ці втрати. Жодними словами не утішити рідних і близьких. Ми схиляємо голови перед стійкістю батьків, які втратили своїх дітей на війні за єдність і цілісність України.
І одне лише може пом’якшити гіркоту втрат – наша пам’ять, розуміння, що ця жертва була не марна…
Здається, ми знаємо, якою буде наша Перемога. А вона точно буде. Питання лише часу і ціни. На жаль, уже дуже страшної ціни. Ми не знаємо, скільки найкращих людей ще мають загинути, допоки згине росія.
Але ми точно знаємо, що в день, коли наша Перемога таки прийде, ми всі будемо плакати і мовчати. Мовчати і плакати… І дякувати, дякувати, дякувати. Тим, хто повернеться. І тим, хто навіки янгол. А поки стоїмо. Стоїмо що є сил. Попереду важка зима. Але наша весна прийде. І вона буде синьо-жовта.
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Кір – небезпечне вірусне захворювання, яке є одним із найпоширеніших причин дитячої смертності у світі. Переважно на кір хворіють саме діти, які не мають щеплень. Однак дорослі та підлітки, які не вакцинували в дитинстві, також можуть захворіти. Це підтверджує констатацію в Україні: з початку 2019 року кір діагностували у понад 35 тисяч людей, 14 з них – померли.
Як передається кір. Спершу зауважимо, що на кір хворіють тільки люди, відповідно, і захворювання відбувається тільки від людина до людини. Вірус корі передається повітряно-крапельним шляхом при тісному контакті з хворим від моменту появи перших симптомів хвороби до 5 днів від початку висипки. Інфікований кір також проявляється не одразу: від моменту зараження до хвороби проходить від 7 до 21 дня. Це – прихований період хвороби. Кір не передається через побутові предмети та третіх осіб, які контактували з інфікованими.
Профілактика кору. Найбільш дієвим способом профілактики кору є вакцинація, яка і забезпечує захист від хвороби. Щеплення дитини у 12 місяців та 6 років. Додаємо, що в Україні потрібна комбінована вакцина для профілактики відразу від трьох хвороб – кору, епідемічного паротиту та краснухи.
Про це сьогодні на онлайн-зустрічі говорили батьки з Тетяною Олександрівною Сльозкою, лікарем-епідеміологом Новгород-Сіверського МРВ ДУ «Чернігівський ОЦКПХ МОЗ».

29 серпня – День пам’яті захисників,

які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет

і територіальну цілісність України

Щороку 22 червня наш народ вшановує світлу пам'ять мільйонів українців, життя яких обірвала Друга світова війна. Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.

Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в тій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму.

Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.

Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!

Департамент сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації, як регіональний координатор у сфері запобігання та протидії домашньому насильству інформує, що Міністерство юстиції України запускає інформаційну кампанію системи надання безоплатної правової допомоги для постраждалих від сексуального насильства під час війни та домашнього насильства.

Мета кампанії – висвітлити проблему насильства в умовах війни, поінформувати про можливість отримати кваліфіковану допомогу від держави, у тому числі правову, та мотивувати постраждалих звертатися по допомогу та діяти, щоб захистити себе.

Інформаційні матеріали розміщені ТУТ.

День Героїв або Свято Героїв – щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків та воячок – борців за самостійну соборну Українську державу, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, УГА, ОУН, УПА, а також героїв Небесної Сотні та сучасної національно-визвольної московсько-української війни. У сучасному вигляді відзначається 23 травня, але святкові та пам'ятні заходи відбуваються впродовж усього тижня, на який припадає свято. Для зручності та якомога більшої участі масові заходи відбуваються, зокрема, у п'ятницю, суботу та неділю, що настає після свята.

Трагедія, що зруйнувала тисячі життів: сьогодні вшановуємо пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. З 18 травня 1944 року близько 200 тис. кримських татар депортували з рідного півострова - увесь народ був позбавлений батьківщини. Чоловіків, жінок та дітей завантажили у товарні вагони та ешелонами повезли до нових місць проживання у Середній Азії. Кримські татари двічі ставали жертвами режиму - через 79 років російська влада, за прикладом радянської, скоїла той самий злочин. У 2014 році, після незаконної анексії Криму, терористка росія вдалася до старих методів: розпочала системні репресії та переслідування кримськотатарського народу, зі свідомою метою - знищити національну ідентичність і корінний народ України. Злочин, який неможливо забути і пробачити!

День вишиванки у 2023 році: важливі факти,

які потрібно знати всім.

 

День вишиванки в Україні відзначається щороку з 2006 року. Постійної дати цього свята немає - воно випадає на третій четвер травня. 2023 року день вишиванки відзначатиметься 18 травня. І варто зазначити, що це свято – національне, а не державне.

 

Як з'явився День вишиванки.
Вперше день у вишиванках провели у Чернівцях. Студентка місцевого університету запропонувала своїм друзям одягти вишиванки на лекції. Ідея швидко завірусилася і її несподівано підтримали дуже багато студентів цього університету, а до них підключилися і викладачі.
Декілька років День вишиванки відзначали лише у Чернівцях, але потім традицію передали до інших навчальних закладів та міст України.
А потім встановили одну дату для всіх українців – третій четвер травня. Нині цієї традиції дотримуються практично всі жителі України, а також українці, які живуть в інших країнах.

 
Як відзначають День вишиванки.
Основна традиція – цього дня головним елементом одягу стає вишиванка. Діти та підлітки вирушають на навчання у вишитих сорочках та блузках, а дорослі одягають національний одяг на роботу. Цього дня на вулицях майже всі люди – у вишиванках.
У мирний час цього дня проводили різноманітні культурні заходи, організовували флешмоби та паради вишиванок. У 2023 році проводити масові заходи не будуть - через повномасштабне вторгнення росії та військові дії.

 

Сьогодні, 14 травня, найважливіше свято у році — День матері! Любі матусі, рідні наші, вітаємо вас! Не можемо вам передати, як сильно ми пишаємося, що ви — наші мами. Не можемо передати вам безмежність подяки за ночі, які ви не спали, за безкрайню любов та ласку, за нескінченну доброту ваших дорогоцінних сердець. Любимо вас, матусі, та бажаємо завжди бути щасливими!
Бажаємо, щоб кожен день дарував міцні обійми, солодкі поцілунки, веселі посмішки, яскраві миті. Нехай діти завжди будуть здорові, нехай ваші материнські серця не знає печалі та кривд. Бажаємо і сьогодні, і завтра, і через 10, і через 50 років залишатись найкращими мамами чудових дітей.

В Україні відзначають День пам'яті і примирення, присвячений перемозі над нацизмом, а також вшануванню всіх його жертв.

 

8 травня 2023 року Україна разом Європою та США відзначає День пам'яті та примирення, присвячений загиблим у Другій світовій війні. Близько 8-10 мільйонів українців загинули у війні 1939-1945 року. Пам'ять означає, що ми пам'ятаємо всіх військових і цивільних жертв цієї війни, а примирення - що країни Європи уклали мир після війни.

 

У 2023 році Україна відзначає це свято в умовах повномасштабної війни з РФ. На зміну німецькому нацизму на наші землі прийшов російський рашизм. Ми віримо, що незабаром у календарі свят України з'явиться нова святкова дата - День Перемоги над Росією. А сьогодні згадаємо про закінчення Другої світової війни.

 

День пам'яті та примирення - історія дати

 

Друга світова війна тривала з 1939 по 1945 рік. 7 травня 1945 року командування Третього Рейху підписало акт про капітуляцію Німеччини у Франції. Наступного дня 8 травня його ратифікували в Берліні. Потім вночі 8 травня на вимогу Сталіна був підписаний ще один "Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини" - за московським часом це сталося 9 травня.

 

8 травня в більшості країн Європи відзначається як День Перемоги. В СРСР свято відзначали 9 травня через різницю часових поясів. 

 

Україна також довгий час святкувала День Перемоги 9 травня. Однак у 2015 році Верховна Рада України встановила День пам'яті і примирення і День Перемоги над нацизмом 8 травня. Символом дня став червоний мак, який уособлює кривавий слід від кулі. 



На старт! Увага! Ліс!

 

1 жовтня 2021 року в Україні стартувала масштабна акція в рамках програми Президента «Зелена країна», що передбачає висадку одного мільярда дерев до кінця 2024 та збільшення площ лісів на 1 мільйон гектарів за найближчі 10 років.

29 жовтня до акції долучилися учні Блистівського навчально-виховного комплексу Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, які разом з лісівниками Лосківського лісництва (лісничий Паніматченко А.О.) ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» висадили на території закладу освіти саджанці дуба червоного.

Посадити своє дерево – це місія кожного із нас! Скористайтеся доброю нагодою!

Місячник благоустрою "Весна-2021"

До відома батьків!

Звертаємо вашу увагу на підпункт 4.4 розділу 4 «Обов’язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, зі змінами від 05 грудня 2020 року: «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху».

Просимо забезпечити дотримання правил дорожнього руху вашими дітьми, зокрема необхідність носіння ними світлоповертальних елементів у темний час доби.

6 грудня - День збройних сил України

Тематичний плакат від активу Ради Співуправління

Виставка дитячих малюнків «Голодомор – біль України», присвячена вшануванню пам`яті жертв голодомору »»»

Учасники освітнього процесу Блистівського навчально-виховного комплексу долучилися до челенджу
"Гідність та свобода для мене це.."

21 вересня - Міжнародний день миру

Фотоколажі Блистівського навчально-виховного комплексу

"Вишиванка моя, вишиванка"

Блистівський навчально-виховний комплекс долучився до онлайн-виставки дитячих робіт "Моя родина у вишиванці"

Блистівський навчально-виховний комплекс долучається до віртуального флешмобу до Всесвітнього дня вишиванки «Залишайся вдома. Вишивані і рукотворні дивотвори Сіверщини»

Зі святом, з Днем вишиванки! Українські традиції – одні з найкрасивіших в світі. І в наших з вами силах поширити їх, розповісти про них всьому. Одягайте свої вишиванки і нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна і її символи!



Всеукраїнська благодійна акція "Серце до серця"

докладніше

Безпечний інтернет

У В А Г А !      У В А Г А !      У В А Г А !

 

 

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

 

З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

 


 

А Б Е Т К А    Б Е З П Е К И: